общественные организации Харькова, социальный заказ, благотворительные фонды Харькова, социальные службы, социальные услуги, социальное законодательство, социальные проекты, социальные программы, громадські організації Харкова, громадські об'єднання, соціальне замовлення, благодійні фонди, соціальні служби, соціальні послуги, соціальна  допомога, соціальний захист WWW.SOCIAL.KHARKOV.UA
Харьков Cоциальный - Портал социальных услуг Харьковского региона
Помощь
Службы портала
Регистрация на портале
Вход пользователей
Логин:
Пароль:
Забыли пароль?
Рассылка

Анонсы новостей
портала на Вашу почту

Введите ваш e-mail:


Подписаться на RSS
Что такое RSS?



Скачать безопасный браузер Firefox
LibreOffice

> Для каждого > Аналіз стану ринку соціальних послуг м. Харкова

Дата: 2013-01-26 10:37
Просмотреть/Добавить коментарии:

1. Ринок соціальних послуг – це сфера надання послуг, як сукупність муніципальних, громадських організацій і соціальних груп населення, які потребують соціальної підтримки. В процесі проведення аналізу стану ринку соціальних послуг нам необхідно вивчити соціальний капітал Харкова. Під соціальним капіталом ми розуміємо і певного роду форми соціальної взаємодії, які характеризуються довірою, відвертістю, відсутністю соціальної напруги і комунікативних бар’єрів. Такого роду відносини формуються на базі організаційних і людських ресурсів провайдерів соціальних послуг. У основі звернення соціального капіталу лежать мережі взаємного обміну, що діють, між формальними і неформальними організаціями, структурами соціальної сфери міста і реципієнтами соціальних послуг. Можна говорити про різні рівні (високий, середній, низький) соціального капіталу, яким володіє та або інша організація або спільність людей. Соціальний капітал є важливим чинником підвищення ефективної соціальної сфери міста в цілому, діяльності служб і організацій, який додає статусну важливість і позитивні символічні винагороди з боку клієнтів.

2. В процесі проведення аналізу ситуації нам вдається:
Виявити структуру потреб декількох пріоритетних груп населення міста, а також набір соціальних послуг і форм їх реалізації, які пропонуються харківськими соціальними службами, з метою визначення міри відповідності реальних можливостей організацій потребам населення. У разі виявлення невідповідності, необхідно визначити:

а) «незакриті» проблеми, які опинилися без уваги соціальних послуг державних служб і громадських організацій, що працюють у сфері надання;

б) ті послуги, які виявилися незатребуваними громадянами унаслідок відсутності інформації у потенційних споживачів і через неприйняття потенційними клієнтами форм діяльності організацій, які їх надають.

В процесі роботи, що проводиться, ми виявляємо:

а) форми і механізми надання соціальної допомоги, характер і результат взаємодії клієнтів і соціальних служб;

б) форми і механізми надання організаціями і соціальними службами інформації про свою діяльність реальним і потенційним клієнтам;

в) відношення реальних і потенційних споживачів до організації, яка надає соціальні послуги, що, включає ступінь довіри і рівень задоволеності отриманими соціальними послугами;

г) бачення організаціями і соціальними службами ситуації у сфері соціальних послуг; перешкод, які перешкоджають ефективному просуванню пропонованої ними допомоги.

Крім того, необхідно визначити ті групи або категорії населення міста, які позбавлені або обмежені в своїх можливостях отримувати соціальні послуги. Важливим моментом в проведенні цієї роботи є здійснення інституційного аналізу діяльності сектора виробництва соціальних послуг Харкова, а саме:

а) вивчення ролі держави у формуванні і розвитку соціального сектора на підставі законодавства України у сфері соціальної політики і практики діяльності державних і муніципальних органів у сфері соціальних послуг;

б) вивчення об’єму і структури сектора соціальних послуг Харкова, механізмів і форм взаємодії його елементів, потенціалу і ресурсів організації;

в) вивчення інтенсивності і форм взаємодії організацій з державою і між собою.

Також проводиться всестороннє дослідження і детальний опис певних ділянок сектора соціальних послуг Харкова – як традиційних, так і нових форм взаємодії організацій і реципієнтів соціальних послуг, як успішних, так і недостатньо ефективних форм такої взаємодії. В рамках цього проекту планується широке використання консультування зі всіма зацікавленими сторонами – фахівцями місцевих органів влади, керівниками і рядовими співробітниками різних служб і організацій, а також одержувачами соціальних послуг. Аналіз сфери надання соціальних послуг допомагає виявити широкий спектр соціальних груп, які на сьогоднішній день відчувають дефіцит в соціальних послугах, таким чином, дослідження допомагає освітити не тільки проблеми пріоритетних для даного проекту груп харків’ян, але і виділити ті групи, які можуть стати придбаними надалі.

3. Основні заходи, що проводяться в процесі аналізу ситуації на ринку соціальних послуг м.Харків:

— Вивчення потреб і очікувань пріоритетних груп населення міста в соціальних послугах;

— Збір даних про мережу організацій і служб м.Харків, які надають вищезазначеним групам соціальні послуги, оцінка їх діяльності;

— Вивчення різних моделей надання соціальних послуг на основі детального дослідження роботи декількох різних за типом організацій;

— Оцінка інституційного аспекту розвитку сфери надання соціальних послуг;

— Вивчення громадської думки харківської громади, щодо того, які соціальні проблеми жителі міста вважають пріоритетними, а також інформованості харків’ян щодо діяльності служб, що надають соціальну допомогу, і соціальної політики місцевих органів влади;

— Загальний опис соціальної мережі надання соціальних послуг групам населення в місті Харкові (карта-схема розподілу соціального капіталу в м.Харків);

Отримані в результаті проведення аналізу дані і рекомендації, використовуються організаціями сфери соціального обслуговування населення. Ця інформація допомагає сформулювати ряд пріоритетів і стратегій діяльності соціальних служб державних і громадських організацій, а також сприятиме активній взаємодії і плануванню діяльності у сфері надання послуг населенню міста. Крім того, отримана інформація дасть можливість налагодити взаємодію з різними організаціями соціального сектора Харкова, які зможуть реалізувати ті механізми і форми надання соціальної допомоги, які будуть визначені в процесі дослідження як найбільш ефективні і прийнятні для населення.

4. Формування розділів загальноміської соціальної програми з включенням заходів, направлених на розвиток ринку соціальних послуг.

Розробка загальноміських соціальних програм – це технологія соціального планування.

Існує десять ключових принципів, дотримуватися яких рекомендує Євросоюз з метою підтримки політики соціального включення:

— Додатковість: політика і послуги стануть більш взаємозв’язаними, якщо вони розроблятимуться і надаватимуться з погляду близькості до людей, які ними користуються.

— Всеосяжний підхід: правила і політика повинні розроблятися, а послуги надаватися інтегровано, зважаючи на загальні потреби людей, а не різні обмеження організаційного характеру.

— Прозорість і підзвітність: реципієнти соціальних виплат і користувачі соціальних послуг повинні мати гарантію прозорого і відкритого процесу ухвалення рішень. Також повинні існувати чітко певні процедури щодо відхилення вимоги і апеляції ухваленого рішення (наприклад, омбудсмен, Хартія про права і тому подібне).

— Послуги, відкриті по відношенню до користувача: якщо послуги мають відкритий характер, якщо вони легко доступні, гнучкі і відповідають потребам користувачів, це створює кращі умови для соціального включення.

— Ефективність: послуги, які сприяють включенню, швидко реагують на потреби людей без зайвої бюрократії, приділяючи увагу своєчасності їх надання і економічній ефективності.

— Солідарність і партнерство: політика і послуги, які направлені на включення, сприяють солідарності і єдності суспільства, підсилюють партнерство і відповідальність зацікавлених сторін.

— Гідність і права людини: політика і послуги, направлені на включення, визнають і підтримують людську гідність і фундаментальні права людини для кожного шляхом використання принципів рівності і зневаги дискримінацією.

— Залучення: політика і послуги, направлені на включення, плануються, надаються і контролюються (проходять аудит) за участю тих, кому загрожує бідність і соціальне виключення.

— Особовий розвиток: політика і послуги, направлені на включення, прагнуть зменшити залежність людей, підтримати розвиток їх незалежних дій і підсилити їх автономію, створити можливості особового зростання і розвитку.

— Постійне удосконалення і життєздатність: політика і послуги можуть краще підтримувати включення, і їх вплив може бути більш постійним, оскільки існує підсилююча тенденція з боку країн-членів у напрямі перевірки і моніторингу результатів використання політики і надання послуг, а також у напрямі консультування і отримання зворотного зв’язку з користувачами.

5. Визначення і застосування соціального планування соціальних послуг:

Спираючись на вищезазначені принципи, можна визначити соціальне планування як процес включення по створенню карти соціальних потреб і ресурсів, до якого привернуті всі місцеві зацікавлені сторони; і по розробці планів вирішення місцевих соціальних проблем; також по встановленню системи соціального замовлення на конкретні послуги і по регулярному моніторингу результатів. Зазвичай цей процес передбачає створення узгодженого механізму планування, направленого на мобілізацію існуючих ресурсів, стимулювання нових ініціатив і забезпечення мережі послуг, які відповідають узгодженим результатам і цілям.

Визнаючи, що ефективна система місцевого соціального планування в Україні знаходиться на самому початку свого розвитку, принципи кращої практики ЄС – які також відповідають прагненню Уряду України гармонізувати свої правила і положення з правилами і положеннями ЄС (що з часом так і буде) – повинні стати центральною характеристикою політики соціальних послуг. Проте, розвиток місцевого соціального планування соціальних послуг вимагає сильної і ефективної бази на рівні центральної влади, яка приймає до уваги наступні чинники:

- Необхідність зменшення бідності і соціального виключення;

— Необхідність того, щоб послуги гнучко реагували на потреби користувачів і були підзвітними всім користувачам послуг;

— Бюджетні асигнування і ефективні середньострокові фінансові механізми;

— Законодавча база, яка захищає і сприяє благополуччю громадян;

— Середовище, яке сприяє різноманітності послуг, що надаються;

— Стратегічні напрями надання соціальних послуг на національному рівні;

— Ефективна система соціального замовлення і надання послуг, а також відповідні стандарти для інспекції і контролю якості;

— Ефективна робоча сила для менеджменту і надання соціальних послуг;

— Стратегічне управління змінами для забезпечення того, щоб послуги відповідали різноманіттю потреб.

Метою місцевого соціального планування є посилення і стимулювання місцевих демократичних процесів. Це всеосяжна система, що дозволяє охопити всіх членів місцевої громади і привернути їх до пошуку вирішень конкретних місцевих проблем. Це система є невід’ємною частиною планування соціальних послуг в багатьох європейських країнах. У Великобританії, наприклад, вона є основою, на якій базуються місцеві пріоритети, наймаються провайдери послуг і розподіляється фінансування.

У Центральній і Східній Європі аналогічні системи були введені в Республіці Чехія, Литва, Латвія, Словаччина, Польща і Словенія, в яких місцеве планування заохочується центральним урядом і вже стало фундаментом процесу децентралізації. Аналогічні системи розвиваються в Болгарії, Румунії, Боснії і Герцеговині, Хорватії, Косово, Албанії, а також в Сербії і Чорногорії. Уряд Росії також розглядає шляхи заохочення такого планування на обласному і муніципальному рівнях.

Соціальне планування – основа, на якій базується соціальна модель надання послуг в Євросоюзі. Нова редакція Європейської Соціальної Хартії (з 1996 року) визначає право громадян на використання соціальних послуг (стаття 14). Країни, які підписали Хартію, узяли на себе зобов’язання:

— Стимулювати або забезпечувати послуги, які, шляхом використання методів соціальної роботи, сприймають благополуччю і розвитку, як індивідуумів, так і груп індивідуумів в громадах, а також їх пристосуванню до соціального середовища;

— Сприяти участі індивідуумів і волонтерських або інших організацій у встановленні і підтримці таких послуг.

Система відносин між органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями повинна регулюватися. Це необхідно для забезпечення якості послуг, що надаються, цільового використання бюджетних коштів і самого розвитку цих відносин.

Механізмом такого регулювання є соціальні програми. У Харкові це міські комплексні програми соціального захисту населення, які приймалися щорічно, починаючи з 1991 по 2006 роки. У 2007 році ця програма була трансформована в «Програму сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 роки». Потім була прийнята «Програма сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2011-2012 роки»

Починаючи з 2001 року, у всіх цих програмах присутні розділи, що відображають роботу з розвитку партнерських відносин з громадськими організаціями соціальної спрямованості.

У «Харківську міську комплексну програму соціального захисту населення на 2001 рік» вперше був включений розділ «Соціальне замовлення» з фінансовою підтримкою громадських організацій переможців конкурсу, а також розроблений в рамках програми об'єднаний проект по створенню «Міської консультативної мережі по соціальним, юридичним і психологічним питанням з телефонами довіри».

У програму 2003 включені заходи, засновані на новій стратегії, мета якої трансформувати програму «програми допомоги в програму розвитку». Так з 2003 року в комплексних програмах соціального захисту населення з'явилися розділи «Розвиток відносин з громадськими організаціями соціальної спрямованості».

Накопичений досвід роботи показав, що розвиток суспільства і суспільних відносин для забезпечення життєдіяльності суспільства, можливо лише через розвиток суспільної свідомості, формування активної життєвої позиції всіх членів суспільства.

Заходи, які включаються в розділи, спрямовані на реалізацію соціального замовлення, шляхом двосторонніх дій влади та громадськості: обмін інформацією, знаннями, досвідом, проведення спільних заходів, моніторинг реалізації соціальних проектів.

Як підтвердження розвитку цього процесу в програмі 2007 року вперше з'явився розділ «Розвиток ринку соціальних послуг», який в програмах наступних періодів трансформувався в «Подальший розвиток ринку соціальних послуг».

Пункти, включені в розділ, свідчать про наявність конкретних напрацювань в області створення нових соціальних технологій та стратегічного підходу до розвитку соціальних послуг в Харкові.

19 грудня 2012 на сесії Харківської міської ради затверджено Програму сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення на 2013-2014 роки. Ця програма створена як продовження програми попередніх років. Програма не приймається довгостроково, тому що в неї постійно вносяться зміни.

У програму увійшли заходи, послуги та пільги для людей з особливими потребами, ветеранів, малозабезпечених та багатодітних сімей, дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, інших соціальних категорій населення.

Серед пунктів програми - сприяння зайнятості городян, поліпшення безпеки праці, забезпечення доступності міських об'єктів для інвалідів, розвиток роботи громадських організацій та надання соціальних послуг, адаптація та реабілітація людей з обмеженими можливостями.


Джерело: Харківське обласне громадське об'єднання "Асоціація розвитку спільнот"
Социальный поиск

Поиск по порталу "Харьков Социальный" и сайту сети Е-офисов:

Опрос
Темы форума
Последние публикации
© 2004-2013 Портал «Харьков Социальный»
Соблюдение авторских прав