общественные организации Харькова, социальный заказ, благотворительные фонды Харькова, социальные службы, социальные услуги, социальное законодательство, социальные проекты, социальные программы, громадські організації Харкова, громадські об'єднання, соціальне замовлення, благодійні фонди, соціальні служби, соціальні послуги, соціальна  допомога, соціальний захист WWW.SOCIAL.KHARKOV.UA
Харьков Cоциальный - Портал социальных услуг Харьковского региона
Помощь
Службы портала
Регистрация на портале
Вход пользователей
Логин:
Пароль:
Забыли пароль?
Рассылка

Анонсы новостей
портала на Вашу почту

Введите ваш e-mail:


Подписаться на RSS
Что такое RSS?



Скачать безопасный браузер Firefox
LibreOffice

> Для каждого > Ответы на часто задаваемые вопросы соц. характера

Дата: 2005-04-05 11:59
Просмотреть/Добавить коментарии:

Протягом якого часу застрахована особа (пенсіонер) зобов’язана повідомити органи Пенсійного фонду України про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки?

П. 2 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язує застраховану особу повідомляти органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом 10 днів з моменту їх виникнення.


Чи виплачується сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, членам сім’ї?

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, не включається до складу спадщини і виплачується по місяць смерті включно непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині ст. 36 цього Закону, які перебували на його утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, сума недоотриманої пенсії виплачується незалежно від того, чи належать вони до кола непрацездатних членів сім'ї, зазначених у ч. 2 ст. 36 цього Закону, та від перебування на його утриманні.

У ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України зазначено, що сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.


Який порядок здійснення повірки побутових лічильників газу? Що означає міжповірочний інтервал?

Лічильники, що використовуються для обліку і розрахунків за газ, згідно з вимогами ст. 16 та 20 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність” дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Повірку побутових лічильників газу здійснюють територіальні органи Держспоживстандарту, а порядок її проведення встановлено національним стандартом України ДСТУ 2708 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Цим стандартом визначено, що міжповірочний інтервал – це встановлений максимальний проміжок часу між первинною (під час випуску з виробництва) та першою періодичною повіркою, а також між двома послідовними періодичними повірками засобів вимірювальної техніки. Питання встановлення міжповірочного інтервалу є компетенцією Держспоживстандарту і для побутових лічильників газу, у тому числі і лічильників газу роторних типу РЛ, становить п’ять років.

Тривалість перебування лічильників газу на повірці (без урахування часу, необхідного для демонтажу, транспортування та монтажу) за умови їх подання відповідно до графіка повірки або заявки, не повинна перевищувати 15 робочих днів після оплати.

Своєчасну планову повірку лічильників газу (демонтаж, транспортування та монтаж) згідно з Правилами надання населенню послуг з газопостачання (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.04 № 476) забезпечують газотранспортні організації.


Які зміни згідно з чинним законодавством України були внесені до порядку виплати компенсації за втрачене нерухоме майно в разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій?

Законом України від 7 лютого 2002 року № 3054-Ш "Про внесення зміни до ст. 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 1 ч. 1 ст. 35 зазначеного закону викладено в такій редакції: "грошову компенсацію в повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.

Компенсація за майно, зазначене в абзаці першому цього пункту, виплачена в період 1992–1996 років, за зверненнями громадян підлягає перерахунку з врахуванням отриманої компенсації в розмірі вартості, що склалася на період введення національної грошової одиниці України, виплату здійснити протягом п’яти років, з 1 січня 2003 року до 31 грудня 2007 року ".

До Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно в разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 755, внесено постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1284 зміни, які регулюють порядок виплати компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території.

Згідно з п. 7 вищезгаданого Положення грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) в порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади за місцезнаходженням майна.

Іншого чинним законодавством не передбачено.


Чи мають право на призначення дострокової пенсії за віком жінки, які народили п’ятеро або більше дітей, і матері інвалідів з дитинства?

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тимчасово до прийняття відповідного закону, жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за п’ять років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 даного Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. До числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.


Чи зараховується час навчання до страхового стажу роботи? Чи передбачено чинним пенсійним законодавством України зарахування до страхового стажу роботи період перебування в дитячих трудових колоніях?

Відповідно до пункту "д" ст. 56 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до стажу роботи зараховується період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно з п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, час навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Перебування в дитячих трудових колоніях не зараховується до страхового стажу, оскільки це не передбачено чинним пенсійним законодавством.


Згідно з якими законодавчими документами призначаються пенсії за вислугу років працівникам охорони здоров’я?

Пенсії за вислугу років працівникам охорони здоров'я призначаються відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при наявності спеціального стажу роботи 25 років за Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4.11.93 № 909 зі змінами і доповненнями.


Правительственный портал
Социальный поиск

Поиск по порталу "Харьков Социальный" и сайту сети Е-офисов:

Опрос
Темы форума
Последние публикации
© 2004-2013 Портал «Харьков Социальный»
Соблюдение авторских прав